Товариство Захисту Ведмедів

«Сміливий ловець ведмедів на Підкарпатській Русі»

Несходжені гори, нелякана звірина в хащах, просторі полонини й глибокі звори приваблювали в Підкарпатську Русь – сучасне Закарпаття, не тільки туристів, письменників, фотографів та журналістів-репортерів. Тут були ідеальні умови для мисливців та полювання, яким можна було займатись практично круглий рік.

Лижники, рибалки, любителі походів у гори мали лише декілька місяців в році для свого хобі та захоплення. Натомість мисливцям кожен сезон пропонував лови на різноманітну дичину, кількість якої в лісах, порівняно з сьогоденням, була дуже щедрою.

Серед основних тварин, яких мріяли вполювати на Закарпатті, зокрема, чеські, угорські, німецькі мисливці – олені, ведмеді, кабани та вовки. Цих тварин в лісах Підкарпатської Русі була чимала кількість. Однак були й свої особливості в їх непростому добутті. Щоб вполювати короля гір – оленя, мисливцю доводилось продемонструвати неабиякі вміння і навички, справжню майстерність та обізнаність, ще й бути в гарній фізичній формі. А полювання на ведмедів та вовків вимагало справжню витривалість та хоробрість.

Уявити атмосферу та зрозуміти, яким було полювання на диких тварин в Закарпатті, чи то пак Підкарпатській Русі майже століття тому, можна завдяки спогадам, статтям, оповіданням журналістів та письменників, які описували свої враження від пережитого та побаченого

Інакшим було полювання на оленів та ведмедів в Закарпатті. Попри азарт та «спортивний інтерес», багато мисливців хотіли вполювати рідкісні, якомога більші та красивіші екземпляри цих тварин, задля отримання цінних трофеїв на згадку – рогів та шкури. На оленів зазвичай полювали осінню, в період гону, – саме в цей період відкривався сезон полювання на короля лісу. Одним із популярних способів мисливства, було заманювання за допомогою манка, який видає звук, схожий на голос тварини. На такі звуки олень, як правило, відповідає риком. В цей момент можна до нього підкрастися на відстань пострілу рушниці. Іноді олень і сам міг підійти впритул до мисливця.

Майор Вацлав Вітачек (стоїть в центрі) і впольований ним ведмідь. Фото з журналу «Domov a svet» за 1927 рік

Особливою здобиччю на Підкарпатській Русі були ведмеді, адже «червоний ведмідь», як символ краю, красувався і на його гербі. Цікавою є історія про полювання на володаря гір чехословацьким військовим Вацлавом Вітачеком, який після служби пристосовувався до примітивного способу існування в пралісах Тячівщини. Майор Вітачек мешкав у своєму дерев’яному ловецькому будиночку під полонинами й дуже захоплювався полюванням.

У тогочасній пресі вийшла невеличка згадка про його промисел під назвою «Сміливий ловець ведмедів на Підкарпатській Русі». У тексті-описі до двох світлин йшлося про те, що майор 4 квітня, о 4 годині ранку застрелив небезпечного ведмедя, який робив велику шкоду пастухам на полонині Плішка, неподалік Середньої Апші, викрадаючи від них овець. Довжина вбитого велетня сягала 2,23 м, вага – 250-270 кг, вік – 25-30 років. Подібного екземпляра давно не було впольовано в лісах Марамороша, а цінність цього улову збільшувалась завдяки гарному, чорному кольору хутра. Також відзначалось, що це найкрасивіший ведмідь, якого впольовував майор Вітачек, загалом дев’ятий, а на Підкарпатській Русі – третій, і один з найбільших його трофеїв.

Майор Вацлав Вітачек і впольований ним ведмідь. Фото з журналу «Domov a svet» за 1927 рік

У статті також наголошувалось, що безстрашний мисливець на ведмедів живе наодинці в глибині лісів. День і ніч він йшов слідами великого ведмедя, не відчуваючи хвилювання, аж до того моменту, коли його смертоносна зброя, яка ніколи не промахується, обірвала життя найбільшого хижака лісів Марамороша.

Маючи лише ці названі приклади про полювання в Закарпатті майже століття тому, можемо уявити азарт та бажання тогочасних мисливців потрапити на лови в землю «лісів та диких тварин», якою тоді уявлялась Підкарпатська Русь. Зараз про їх промисли та унікальних розмірів трофеї свідчать лише старі фотографії, а також пригоди та особисті переживання, описані в книгах.

Джерело

Долучайся до сторінки на фейсбуці Новини про медведів

Михайло Маркович

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*

gtag('config', 'UA-85272407-14');