Товариство Захисту Ведмедів

Сколівські Бескиди (національний природний парк)

З хижаків, занесених до Червоної книги України, на території парку трапляються: ведмідь бурий, рись, кіт лісовий, борсук, видра, горностай.

Основними місцями перебування ведмедя є угіддя Бутивлянсько-го, Крушельницького та Майданського лісництв. На території Майданського лісництва протягом 2002 року зареєстровано 27 місць з ознаками життєдіяльності ведмедя. В основному, це сліди та поїди (живлення яблуками, зруйновані пеньки та ін.). Через три роки (2005 р.) в угіддях лісництва виявлено 44 місця, з них біля 40% восени. Сліди життєдіяльності звіра реєстрували в 10 урочищах лісництва, найчастіше в трьох: Семенів, Кочанів та Вільхів (понад 55% траплянь). В урочищах Золотий Потік, Качанів від поселень людей, які жили тут до II світової війни, залишилися поодинокі фруктові дерева, плодами яких ведмідь живиться в урожайні на яблука роки.

Загалом, понад 30% знахідок слідів життєдіяльності ведмедя припадає на весну, що пояснюється підвищеною активністю звіра в пошуках корму і тому легшим їх виявленням. Рання весна, після виходу ведмедя із барлогу, є найважчим періодом в житті звіра. В цей період він живиться малопоживними кормами, бруньками, листям, старою травою.

Термін залягання ведмедя в барліг на зимову сплячку залежить від наявності кормів, їх доступності, погодних умов та інших чинників. За сприятливих обставин в Українських Карпатах і, зокрема, в Сколівських Бескидах, ведмеді залягають у барліг у грудні місяці. Взимку 2005-2006 р. сліди ведмедя зареєстровані 25 грудня в Майднаському лісництві, а 4 січня — в Крушельницькому. Ведмедицю з двома ведмежатами єгер Крушельницького лісництва стежкував 2 грудня, ймовірно, не всі ведмеді залягли в цей рік у зимову сплячку. Виходять з барлогу ведмеді в Сколівських Бескидах у другій половині березня. В 2003 р. вперше, після зимівлі, сліди ведмедя виявлені 23 березня в урочищі Семенів, а в 2005 р. — 20 березня в ур. Золотий потік (Майданське лісництво).

Випадків нападу хижака на людей на території НПП не зареєстровано, рідко ведмеді нападають на свійських тварин. Так, у кінці серпня 2003 р. ведмідь біля с. Головесько здобув корову і теля.

Як унікальний і рідкісний вид, ведмідь в Україні потребує докладнішого вивчення біології, стаціального поширення, біоценотичноїролі, що дасть можливість на основі повних та об’єктивних даних опрацювати конкретні заходи з охорони, відтворення та збільшення чисельності виду.

Одному ведмедеві потрібно не менше ніж 10 км2 лісової території, а для елементарної популяції- 300-500 км2. Сучасна мережа природно-заповідних об’єктів Карпат не може забезпечити збереження і стабільне існування популяцій або локальних груп ведмедя. Важливо, щоб територія, на якій він існує, була великою за площею і нефрагментованою. Заповідні об’єкти в Українських Карпатах створювалися, перш за все, ґрунтуючись на ботанічних і лісівничих засадах. Жодна заповідна територія регіону, з огляду на біологію ведмедя бурого та стану його популяцій, за площею не є достатньою. Чисельність ведмедя на території парку оцінюється в 20-25 особин. Нижньою межею чисельності звірів, після якої неможливе збереження генетично достатнього потенціалу або життєздатної популяційної структури, вважається не менше 35 особин (бажаним мінімумом є 70).

Одним з першочергових заходів, спрямованих на збереження і відновлення чисельності ведмедя бурого в Українських Карпатах загалом, є боротьба з браконьєрством. Необхідно також:

-заборонити підгодівлю звірів у районі турбаз, будинків відпочинку;
— дотримуватися правил індивідуальної та колективної безпеки, розроблених на основі знання особливостей життя й поведінки виду;
— створити вольєри для утримання та розведення ведмедів з наступним випуском в природне середовище.

Офіційний сайт

Мисливські звірі національного природного парку “Сколівські Бескиди”

https://uk.wikipedia.org

 

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*

gtag('config', 'UA-85272407-14');